Методичні рекомендації щодо викладання іноземних мов у 2016/2017 н.р.
Геополітичні, комунікаційні та технологічні зміни в суспільстві втягнули як в безпосереднє так і в опосередковане спілкування доволі велику кількість людей різноманітного віку, професій, інтересів. Відповідно зросли і потреби у використанні іноземних мов. Особливо актуальним на сьогодні є інтерактивний підхід до вивчення іноземних мов, у сфері розвитку культури мовлення, та розвиток таких компетенцій як: мовна, мовленнєва і соціокультурна. Для сучасної мовної освіти вкрай необхідні міжпредметна інтеграція, багаторівневість, варіативність та орієнтація на міжкультурний аспект в оволодінні мовами.
Нові завдання вимагають змін до рівнів володіння іноземними мовами, визначення нових підходів до відбору змісту та організації матеріалів, використання адекватних форм та видів контролю.
Слід враховувати, що навчальні програми з іноземних мов не встановлюють порядок (послідовність) вивчення предметної тематики у рамках навчального року, а лише вказують на зміст, вивчення котрого є об'єктом тематичного контролю та оцінювання у рамках семестрового і підсумкового контролю.
Програми з іноземних мов мають наскрізний характер та представлені в єдиній системі, в діяльнісній термінології з чітко вираженою кореляцією між класами.
Інваріанта складова Типового навчального плану основної школи забезпечує реалізацію змісту іншомовної освіти на рівні Державного стандарту.
Якість загальної середньої освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної частин навчального плану, які обов'язково фінансуються з відповідних бюджетів. Предмети та курси за вибором визначаються загальноосвітнім навчальним закладом у межах гранично допустимого навчального навантаження з урахуванням інтересів та потреб учнів, а також рівня навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу.
Зміст навчання іноземної мови в школі реалізується через основні цілі направлені на розвиток в учнів культури спілкування в процесі формування всіх компонентів іншомовної комунікативної компетенції. Це передбачає формування як чисто лінгвістичних навиків (лексичних, фонетичних, граматичних), так і їхнє нормативне використання в усному та писемному мовленні. Зміст і структура предмета іноземна мова визначається:
- комунікативними цілями і задачами;
- варіативністю змісту навчання іноземної мови в різних типах шкіл;
- кількістю годин, що відводиться на вивчення іноземних мов;
- віковими особливостями учнів;
- міжпредметними зв'язками.
На початковому етапі навчання (1-4 класи) велике значення має створення психологічних та дидактичних умов для розвитку в учнів початкових класів бажання вивчати іноземну мову, стимулювання потреб в ознайомленні зі світом закордонних ровесників та використання іноземної мови для цих цілей; формування елементарних умінь міжособистісного спілкування іноземною мовою з опорою на рідну мову. Вивчення іноземної мови в початковій школі направлено на:
- створення умов для ранньої комунікативно-психологічної адаптації до нового мовного світу, що відрізняється від світу рідної мови і культури, і для подолання у подальшому психологічного бар'єру у використанні іноземної мови як засобу комунікації;
- ознайомлення з іншомовним пісенним, віршованим та казковим фольклором, світом ігор та розваг;
- набуття дітьми соціального досвіду за рахунок розширення спектру комунікативних ролей у ситуаціях сімейного та шкільного спілкування, з друзями і дорослими іноземною мовою;
- формування уявлень про спільні риси та особливості спілкування рідною та іноземною мовою;
- формування елементарних комунікативних умінь у 4-х видах мовленнєвої діяльності з урахуванням можливостей та потреб молодших школярів;
- формування деяких універсальних лінгвістичних понять, що спостерігаються в рідній та іноземній мовах.
На середньому етапі основної школи (5-9 класи) в центрі уваги знаходиться послідовний та систематичний розвиток в учнів всіх складових комунікативної компетенції в процесі оволодіння ними різноманітними стратегіями говоріння, читання, аудіювання, письма.
Навчання іноземної мови на цьому етапі направлено на опанування мовою як засобом міжкультурного спілкування через:
- формування і розвиток базових комунікативних умінь в основних видах мовленнєвої діяльності;
- соціокультурний розвиток учнів у контексті європейської та світової культури за допомогою країнознавчого, культурознавчого матеріалів;
- формування умінь представити рідну культуру і країну в умовах іншомовного міжкультурного спілкування;
- ознайомлення учнів з доступними для них стратегіями самостійного вивчення мов і культур.
На завершальному етапі середньої школи (10-11 класи) вивчення іноземної мови завершується формування комунікативної компетенції на рівні (В1+), що забезпечує використання іноземної мови у ситуаціях офіційного і неофіційного спілкування в навчальній соціально-побутовій, культурній, адміністративній сферах комунікативної взаємодії.
Завдання і зміст іншомовного навчального спілкування старшокласників варіюються з урахуванням профілю школи і розширюються за рахунок міждисциплінарного підключення іноземної мови до вивчення інших предметів. Навчання іноземної мови на профільному рівні спрямовано на:
- Розвиток комунікативної культури та соціокультурної освіченості школярів, що дозволяє їм бути рівноправними партнерами міжкультурного спілкування іноземною мовою в побутовій, культурній та навчально-професійній сферах;
- Навчання етики дискусійного спілкування іноземною мовою при обговоренні культури, стилів і способу життя людей;
- Розвиток загальнонавчальних умінь збирати, систематизувати й узагальнювати культурознавчу та іншу інформацію, що представляє інтерес для учнів;
- Ознайомлення учнів з технологіями самоконтролю і самооцінки рівня володіння мовою;
- Розвиток вмінь представляти рідну країну і культуру, способів життя людей в процесі іншомовного культурного спілкування;
- Використання іноземної мови у професійно-орієнтованому освіті.
Залежно від профілю школи останнє передбачає професійно-орієнтоване навчання іноземної мови при вивченні:
- гуманітарних дисциплін (історія, література, світова художня культура,суспільствознавство) за допомогою спецкурсів іноземною мовою або інтегрованих курсів з країнознавства і культурознавство, курсу з підготовки гідів-перекладачів та ін;
- природничо-математичних дисциплін через спецкурси іноземною мовою на інтерактивній основі, курси з технічного перекладу та інші курси, що надають мовну підтримку для профільної освіти і спілкування школярів;
- дисциплін, орієнтованих на конкретну професію, за допомогою профільно-орієнтованих мовних курсів для учнів професійно-технічних ліцеїв.
Середня школа також повинна створювати умови і стимулювати школярів до вивчення кількох іноземних мов з урахуванням потреб як самих учнів, так і суспільства в цілому.
Організація навчально-виховного процесу та навчально-методичне забезпечення
Загальноосвітній навчальний заклад, що забезпечує загальноосвітній рівень підготовки з іноземної мови (Рівень В1) відповідає рівню, запропонованого Радою Європи для європейських шкіл. Цей рівень допускає досягнення функціональної грамотності у володінні іноземною мовою, формування іншомовної комунікативної компетенції як інтерактивної мети навчання, що включає мовну, мовну, соціокультурну, стратегічну і навчальну компетенції і передбачає виховання та розвиток школярів засобами іноземної мови. Рівень може бути досягнутий випускниками при ранньому початку вивчення іноземної мови, тобто з І класу початкової школи. Досягнення порогового рівня є необхідною передумовою для практичного використання іноземної мови в найпоширеніших ситуаціях міжособистісного та міжкультурного спілкування з носіями цієї мови. А також є обов'язковою умовою для продовження освіти у ВНЗ. Отже, дана модель, не будучи профільною, не виключає разом з тим переходу окремих школярів в інші типи шкіл / класів і не закриває для них можливості подальшої освіти у ВНЗ.
Загальноосвітній навчальний заклад, що забезпечує академічний рівень підготовки з іноземної мови (Рівень В1+), в основному буде реалізовуватися в класах гуманітарно-філологічного профілю (рідна мова та література історія, суспільствознавство). Специфіка цілей і змісту навчання іноземної мови у цих класах спрямована на:
- можливе використання іноземної мови в рамках обраного профілю;
- розширення інформації у профільних освітніх областях/навчальних предметах за рахунок використання профільних текстів у навчанні іноземної мови, оволодіння певною кількістю відповідних профілю іншомовних термінів, активізацію рецептивного граматичного мінімуму (наприклад складних форм пасивного стану);
- посилення діяльнісної складової за рахунок використання перекладу як професійно-орієнтованого вміння, широкого використання проектної діяльності, що дозволяє включити основні види іншомовної мовленнєвої діяльності в інші види діяльності (трудову, навчально-дослідну, естетичну та ін.),
- організацію професійно-орієнтованого іншомовного спілкування.
Навчально-методичне забезпечення для цього рівня побудоване з урахуванням особливостей іноземної мови як навчального предмета, до числа яких входять:
- міжпредметні (змістом промови іноземною мовою можуть бути відомості з різних областей знання, наприклад, літератури, мистецтва, історії, географії, та ін);
- багаторівневість (з одного боку, необхідно оволодіння різними мовними засобами, що співвідносяться з аспектами мови: лексичним, граматичним, фонетичним, з іншого вміннями в чотирьох видах мовленнєвої діяльності);
- поліфункціональність (іноземна мова може виступати як мета навчання і як засіб придбання відомостей в інших областях знання).
Профільний рівень загальноосвітнього навчального закладу передбачає поглиблене вивчення іноземної мови на старшій ступені школи. Поглиблене вивчення іноземної мови і, відповідно, країнознавства і літератури країни мови, що вивчається, переклад - може розглядатися як профільна мовна підготовка (при наявності 4 та більше навчальних годин на тиждень). Навіть при такому короткостроковому поглибленому вивченні іноземної мови може бути досягнутий рівень навченості (рівень В2), що перевищує пороговий рівень (в термінах Ради Європи). Ця модель співвіднесена за цілями і до певної міри за змістом із так званими спеціалізованими школами з поглибленим вивченням іноземної мови. Цей рівень передбачає більш гнучке і більш вільне володіння іноземною мовою, використання його як засобу міжособистісного та міжкультурного спілкування в широкому спектрі ситуацій офіційної і неофіційної взаємодії з носіями мови. Досягнення цього рівня дозволяє випускникам, з одного боку, продовжити освіту в лінгвістичному чи іншому спеціалізованому ВНЗ, з іншого - здійснювати трудову діяльність відразу після закінчення школи в обраній професійній сфері, що передбачає професійно орієнтоване використання іноземної мови, наприклад, в якості спеціаліста середньої ланки: секретаря-референта (зі знанням іноземної мови), гіда-перекладача, працівника готельного, ресторанного бізнесу та ін. Введення спецкурсів, факультативів і курсів за вибором в класах цього рівня дозволяє не тільки краще готувати випускників до діяльності в зазначених вище, а й розширює діапазон підготовки випускників з іноземної мови.
Реалізацію саме цих особливостей навчання іноземних мов забезпечує використання автентичних навчально-методичних комплектів видавництва країн, мова яких вивчається “Пірсон Едюкейшн”, “Оксфорд Юніверсіті Прес”, “Губер”, “Лангеншайт”, “Експрес Паблішінг”, «Кле» Великобританії, Німеччини та Франції, які рекомендовані МОН України.
Базові курси за вибором обов'язкові для всіх учнів. Вони входять до складу профілю навчання на старшій ступені школи. Учні відвідують ці курси за вибором, і їх кількість повинна бути достатньою, щоб задовольнити потреби учнів. Реалізуються ці курси за рахунок шкільного компоненту навчального плану і підтримують вивчення основних профільних предметів на заданому рівні. За призначенням можна виділити кілька типів курсів за вибором. Одні з них можуть бути як би «надбудовою» профільних предметів і забезпечити для найбільш здібних школярів підвищений рівень вивчення того чи іншого навчального предмета. Інші повинні забезпечити міжпредметні зв’язки і дати можливість вивчати суміжні предмети на профільному рівні (країнознавство, література). Решта курсів може бути орієнтована на придбання школярами освітніх результатів для успішного просування на ринку праці (діловодство або ділова іноземна мова, курси з підготовки до роботи у сфері обслуговування і т.д.) Вибираючи з переліку курси за вибором необхідно враховувати, що мова йде не тільки про їх програми і навчальні посібники, але й про всю методичну систему навчання цим курсам в цілому. Адже профільне навчання - це не тільки диференціювання змісту освіти, але, як правило, і по-іншому побудований навчальний процес. Саме тому в навчальних планах в рамках часу, що відводиться на курси за вибором, передбачені години на організацію навчальних практик, інтернет-проектів, дослідницької діяльності. Ці форми навчання, поряд з розвитком самостійної навчальної діяльності учнів, застосуванням нових методів навчання (наприклад, дистанційного навчання, навчальних ділових ігор і т.д.), стануть важливим чинником успішного проведення занять з курсів за вибором. Передбачувана система не обмежує школу в організації того або іншого профілю навчання (чи кількох профілів одночасно), а учня - у виборі різних наборів курсів за вибором, які в сукупності і складуть його індивідуальну освітню траєкторію. У багатьох випадках це зажадає реалізації нетрадиційних форм навчання, створення нових моделей шкільної освіти.
У загальноосвітніх навчальних закладах може використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Перелік рекомендованої літератури затверджується наказом Міністерства освіти і науки України та оприлюднюється через "Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України". Із зазначеним переліком можна ознайомитись на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua.
З огляду на те, що майже всі стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, то більш детально ознайомитись із основними положеннями цього документу можна на сайтах: http:www.coe.int; www.britishcouncil.org.ua; www.goethe.de/kiev.
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з іноземних мов
На сьогодні уточнені схеми і критерії оцінювання, оскільки формат завдань з іноземних мов носить компетентнісний і характер і в тій чи іншій мірі охоплює всі компоненти комунікативної компетенції в якості об'єктів контролю.
Обсяг тексту, рівень складності, лексична та граматична наповнюваність, тематика текстів для аудіювання та читання; обсяг висловлювань монологічного висловлювання та кількість реплік у діалогічному мовленні, характер і тематика, лексична і граматична наповнюваність для говоріння; обсяг письмового повідомлення, його тематика, структура, повнота розкриття змісту, лексична насиченість та рівень граматичної компетентності для письма визначається вчителем відповідно до Програмових вимог, для кожного етапу навчання та типу навчального закладу.
Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили, тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання і виставляється єдиний тематичний бал. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються.
Семестрове оцінювання з іноземної мови проводиться один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо).
Для виконання всіх видів навчальних робіт з іноземної мови учням рекомендується мати зошити:
- з першого року навчання (1 клас) - 2 зошити один з яких може бути на друкованій основі;
- для виконання тематичних, підсумкових, контрольних робіт окремі зошити не заводяться.
При перевірці робіт з іноземної мови у початковій школі (1-4 класи) вчитель виправляє помилки і пише зверху правильний варіант слова, виразу тощо. Зошити у яких виконуються навчальні класні та домашні роботи перевіряються після кожного уроку у всіх учнів з виставленням оцінок.
В 5-9 класах зошити перевіряються один раз на тиждень.
В 10-11 класах у зошитах перевіряються найбільш значимі роботи, але з таким розрахунком, щоб один раз в місяць перевірялись роботи всіх учнів.
Словники перевіряються один раз в семестр. Вчитель виправляє помилки і ставить підпис та дату перевірки.
Не менш важливим на сьогоднішній день у сучасній школі є саме оцінювання. Самооцінювання є невід'ємним умінням сучасної людини в процесі пізнання і самопізнання та альтернативним способом оцінки досягнень учнів. Найважливішою метою самооцінювання є підвищення учнівської здатності до саморефлексії, що сприяє зростанню питомої ваги самостійності в організації процесу навчання (самонавчання). Одним з найефективніших інструментів, що допомагає розвинути в учня здатність до самооцінювання в іншомовному навчанні є Європейське мовне портфоліо.
Використання Європейського мовного портфоліо дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для учнів, допомагаючи їм розвивати їхню здатність до відображення та самооцінювання, таким чином, надаючи їм можливість поступово збільшувати свою відповідальність за власне навчання.
Загальноєвропейські рівні володіння мовою є базовими для Європейського мовного портфоліо. Вони забезпечують основу для учнівського самооцінювання та слугують матеріалом для постановки навчальних цілей. Шкали для самооцінювання відповідно до рівнів мовленнєвих умінь є центральними для структури і функцій Європейського мовного портфоліо. Таким чином, використовуючи Європейське мовне портфоліо у своєму іншомовному навчанні учні не тільки знайомляться із загальноєвропейськими рівнями володіння мовою, але й на практиці вчаться працювати з ними - з одного боку, займаючись плануванням власної навчальної діяльності із визначенням конкретних цілей за допомогою дескрипторів в оціночних шкалах, з другого - займаючись самооцінюванням, яке є результатом ефективної учнівської рефлексії власного процесу навчання мови. Отже, за допомогою Європейського мовного портфоліо спрощується процедура впровадження європейських стандартів оцінювання учнів, в тому числі під час формуючого чи підсумкового тестування, які здійснюються за допомогою дескрипторів відповідно до Загальноєвропейських рівневих стандартів.
Під час вивчення іноземної мови дія самооцінювання може фокусуватися на трьох аспектах. Перший - це сам навчальний процес. Учні повинні бути здатними оцінити, наскільки добре вони навчаються взагалі, на певному етапі та наскільки успішно виконують індивідуальні завдання та досягають навчальних цілей. Другий аспект для самооцінювання - це учнівські комунікативні уміння, відповідно до рівнів і дескрипторів, розроблених Радою Європи. Третій аспект - це лінгвістична компетенція учня. Використовуючи самооцінювання, учні вчаться контролювати свій лінгвістичний здобуток і виправляти помилки, використовуючи ті самі шкали і оціночні схеми, які використовуються під час оцінювання іншими. Таким чином, вони починають глибше розуміти методи оцінювання, що може допомогти їм краще скласти підсумкові іспити (тести).
Самооцінювання та традиційне оцінювання не можуть замінити один одного, але в ідеалі вони повинні доповнювати один одного. Самооцінювання базується на учнівській розвинутій здібності рефлексії з метою оцінити свої знання, уміння й досягнення. Оцінювання іншими надає більшої об'єктивності у вимірювані тих же знань, навичок і досягнень. Використання цих двох видів оцінювання сприятиме розвитку учнівської автономії, впровадженню компетентістного підходу у навчання іноземних мов, кращого розуміння загальноєвропейських оціночних стандартів.
На сьогодні розроблено український варіант Європейського мовного портфоліо який пройшов апробацію у п'яти регіонах України (Харків, Одеса, Донецьк, Чернівці, Тернопіль) та підготовлено і видрукувано методичний посібник «Європейське Мовне Портфоліо: Методичний посібник. - Тернопіль: Лібра Терра,2015.». Більш детально ознайомитися з основними положеннями щодо використання Європейського мовного портфоліо можна на сайтах: www.coe.int/portfolio; wwwcilt.org.uk/elp.htm; www.nacell.org.uk/elp.htm; www.eelp.gap.it; www.europeestaalportfolio.nl та безпосередньо звернувшись до національного експерта проекту Карпюк О.Д. за адресою: karpiuk@i.ua.
Звертаємо увагу, що наказом МОН від 03.06.08 №496 затверджено інструкцію з ведення класного журналу учнів 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів. Відповідно до загальних вимог до ведення класного журналу «Записи в журналі ведуться державною мовою. З іноземних мов частково допускається запис змісту уроку та завдання додому мовою вивчення предмета».
Всі записи в зошитах учні повинні проводити з урахуванням наступних вимог:
- писати акуратно та розбірливо;
- записувати дату виконання роботи (число та місяць). Дата в зошитах з іноземних мов записується так як це прийнято у країні мова котрої вивчається. Після дати необхідно вказати де виконується робота (класна чи домашня робота);
- вказати номер вправи або вид роботи, що виконується.
Зошити та словники підписуються мовою яка вивчається.
Поділ класів на групи здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міносвіти і науки України від 20.02.02 р. № 128. При поглибленому вивченні іноземної мови з 1-го класу клас ділиться на групи з 8-10 учнів у кожній (не більше 3 груп); при вивченні іноземної що не є мовою навчання, а вивчається як предмет - клас чисельністю понад 27 учнів ділиться на 2 групи.
|